устромляти

Устромляти, -ляю, -єш

сов. в. устромити, -млю, -миш, гл.

1) Втыкать, воткнуть, вонзить. З сим словом меч свій устромляв в роззявлений рутульця рот. Котл. Кн. VI. 90. Щоб міг, то він би ніж в мене встромив. Ном. № 9559. Голки не було де встромити, — такая тѣснота, давка. Ном. № 827.

2) Вставлять, вставить, опустить куда, всунуть. Сиділа, ноги устромила в гарячий попіл. Шевч. 342. Одіткнув верх, устромив туди пику. Рудч. Ск. І. 182. Розпалить люльку і устромить йому в рот. Стор. І. 64. встромити очі в землю. Потупиться. Устромила очі в землю і слова не промовить. Стор. І. 84.

Значення в інших словниках

1. устромляти — устромля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. устромляти — Всаджувати, втикати; (у воду) заглиблювати, зануряти, занурювати; встромлювати.  Словник синонімів Караванського
3. устромляти — I встромляти, вгороджувати, всаджувати, всувати, втикати, заганяти, застромлювати, застромляти, стромляти, угороджувати, усаджувати, устромлювати, утикати, ушрикувати II див. колоти  Словник синонімів Вусика
4. устромляти — УСТРОМЛЯ́ТИ див. встромля́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. устромляти — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка...  Словник синонімів української мови
6. устромляти — Устромля́ти, -мля́ю, -мля́єш; устроми́ти, -млю́, -ро́миш, -ро́млять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. устромляти — УСТРОМЛЯ́ТИ див. встромля́ти.  Словник української мови в 11 томах