устрочити

Устрочи́ти, -чу, -чиш

гл. Замѣтить, прослѣдить. Та молодиця і устрочила, которий це сказав. Грин. І. 292.

Значення в інших словниках

1. устрочити — -чу, -чиш, док., діал. Помітити, простежити.  Великий тлумачний словник сучасної мови