1. Словник української мови Грінченка

устрочити

Устрочи́ти, -чу, -чиш

гл. Замѣтить, прослѣдить. Та молодиця і устрочила, которий це сказав. Грин. І. 292.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. устрочити — -чу, -чиш, док., діал. Помітити, простежити. Великий тлумачний словник сучасної мови