устромляти
Устромляти, -ляю, -єш
сов. в. устромити, -млю, -миш, гл.
1) Втыкать, воткнуть, вонзить. З сим словом меч свій устромляв в роззявлений рутульця рот. Котл. Кн. VI. 90. Щоб міг, то він би ніж в мене встромив. Ном. № 9559. Голки не було де встромити, — такая тѣснота, давка. Ном. № 827.
2) Вставлять, вставить, опустить куда, всунуть. Сиділа, ноги устромила в гарячий попіл. Шевч. 342. Одіткнув верх, устромив туди пику. Рудч. Ск. І. 182. Розпалить люльку і устромить йому в рот. Стор. І. 64. встромити очі в землю. Потупиться. Устромила очі в землю і слова не промовить. Стор. І. 84.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- устромляти — устромля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- устромляти — Всаджувати, втикати; (у воду) заглиблювати, зануряти, занурювати; встромлювати. Словник синонімів Караванського
- устромляти — I встромляти, вгороджувати, всаджувати, всувати, втикати, заганяти, застромлювати, застромляти, стромляти, угороджувати, усаджувати, устромлювати, утикати, ушрикувати II див. колоти Словник синонімів Вусика
- устромляти — УСТРОМЛЯ́ТИ див. встромля́ти. Словник української мови у 20 томах
- устромляти — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка... Словник синонімів української мови
- устромляти — Устромля́ти, -мля́ю, -мля́єш; устроми́ти, -млю́, -ро́миш, -ро́млять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- устромляти — УСТРОМЛЯ́ТИ див. встромля́ти. Словник української мови в 11 томах