устрій

У́СТРІЙ, рою, ч. Установлений суспільний порядок, система організації чого-небудь; лад.

Під самим поняттям соціалізму мислиться такий устрій, при якому всяке насильництво людини над другою буде неможливе (Еллан, II, 1958, 214);

Земний уклін тобі, Хмельницький! Ми з братом в дружбі віковій Громили устрій кріпосницький, За волю йшли на смертний бій (С. Ол., Вибр., 1959, 31);

Радянський Союз — країна найпередовішого в світі соціального ладу, найпередовішого в світі політичного устрою (Рильський, IX, 1962, 12).

Значення в інших словниках

1. устрій — у́стрій іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. устрій — (державний) лад, порядок, режим; (побутовий) уклад, триб.  Словник синонімів Караванського
3. устрій — [устр'ій] -ройу, ор. -ройеим, м. (на) -ройі  Орфоепічний словник української мови
4. устрій — Лад, уклад  Словник чужослів Павло Штепа
5. устрій — -рою, ч. Установлений суспільний порядок, система організації чого-небудь; лад.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. устрій — У́СТРІЙ, рою, ч. Установлений суспільний порядок, система організації чого-небудь; лад. Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста (з мови документів)...  Словник української мови у 20 томах
7. устрій — ЛАД (перев. з означенням — форма, тип господарства певної суспільно-економічної формації), УКЛА́Д, У́СТРІЙ, ПОРЯ́ДОК перев. у мн.; РЕЖИ́М (перев. з негативною оцінкою).  Словник синонімів української мови
8. устрій — У́стрій, -рою, -роєві, -роєм; у́строї, -роїв  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)