усуватися

УСУВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., УСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док.

1. від чого. Облишати виконання чогось, якісь справи, обов’язки і т. ін.

Драгоманов сердився за те, що його статтю про Костомарова в ч. 1 і 2 подано без його підпису, не тільки усунувся від дальшого співробітництва, але лаяв «Світ» (Фр., XVI, 1955, 368).

2. діал. Сходити, зникати.

Паралізуюча повага усунулася з її душі (Коб., II, 1956, 62).

3. тільки недок. Пас. до усува́ти¹.

При капіталізмі мільйони трудівників міста і села усуваються від участі в управлінні державою (Рад. Укр., 29.XI 1957, 3).

УСУВА́ТИСЯ² див. всува́тися.

Значення в інших словниках

1. усуватися — усува́тися 1 дієслово недоконаного виду ліквідовуватися тощо усува́тися 2 дієслово недоконаного виду вкладатися, втискуватися тощо  Орфографічний словник української мови
2. усуватися — [усуватиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а (ліквідуватися, позбуватися тощо)  Орфоепічний словник української мови
3. усуватися — УСУВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., УСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. від чого. Облишати виконання чогось, якісь справи, обов'язки і т. ін. Драгоманов сердився за те, що його статтю про Костомарова...  Словник української мови у 20 томах
4. усуватися — I -аюся, -аєшся, недок., усунутися, -нуся, -нешся, док. 1》 від чого.Облишати виконання чогось, якісь справи, обов'язки і т. ін. 2》 діал. Сходити, зникати. 3》 тільки недок. Пас. до усувати I. II див. всуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови