усуватися
УСУВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., УСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док.
1. від чого. Облишати виконання чогось, якісь справи, обов’язки і т. ін.
Драгоманов сердився за те, що його статтю про Костомарова в ч. 1 і 2 подано без його підпису, не тільки усунувся від дальшого співробітництва, але лаяв «Світ» (Фр., XVI, 1955, 368).
2. діал. Сходити, зникати.
Паралізуюча повага усунулася з її душі (Коб., II, 1956, 62).
3. тільки недок. Пас. до усува́ти¹.
При капіталізмі мільйони трудівників міста і села усуваються від участі в управлінні державою (Рад. Укр., 29.XI 1957, 3).
УСУВА́ТИСЯ² див. всува́тися.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- усуватися — усува́тися 1 дієслово недоконаного виду ліквідовуватися тощо усува́тися 2 дієслово недоконаного виду вкладатися, втискуватися тощо Орфографічний словник української мови
- усуватися — [усуватиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а (ліквідуватися, позбуватися тощо) Орфоепічний словник української мови
- усуватися — УСУВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., УСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. від чого. Облишати виконання чогось, якісь справи, обов'язки і т. ін. Драгоманов сердився за те, що його статтю про Костомарова... Словник української мови у 20 томах
- усуватися — I -аюся, -аєшся, недок., усунутися, -нуся, -нешся, док. 1》 від чого.Облишати виконання чогось, якісь справи, обов'язки і т. ін. 2》 діал. Сходити, зникати. 3》 тільки недок. Пас. до усувати I. II див. всуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови