Словник української мови в 11 томах

усушка

УСУ́ШКА, и, ж., спец. Кількість, величина, на яку зменшується вага або об’єм, розміри чого-небудь при висиханні.

Старший млинар ненавидить свого помічника тихою ненавистю, бо при Ярославі менше відходить з тих жалюгідних відходів «на пил, на усушку та на розтруску» (Вол., Місячне срібло, 1961, 192);

Усушкою називається величина, на яку зменшується об’єм і розміри деревини при висушуванні (Стол.-буд. справа, 1957, 23).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. усушка — усу́шка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. усушка — [усушка] -кие, д. і м. усус'ц'і  Орфоепічний словник української мови
  3. усушка — УСУ́ШКА, и, ж., спец. Те саме, що усиха́ння. Старший млинар ненавидить свого помічника тихою ненавистю, бо при Ярославі менше відходить з тих жалюгідних відходів “на пил, на усушку та на розтруску” (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. усушка — -и, ж., спец. Кількість, величина, на яку зменшується вага або об'єм, розміри чого-небудь при висиханні.  Великий тлумачний словник сучасної мови