усушка
УСУ́ШКА, и, ж., спец.
Те саме, що усиха́ння.
Старший млинар ненавидить свого помічника тихою ненавистю, бо при Ярославі менше відходить з тих жалюгідних відходів “на пил, на усушку та на розтруску” (І. Волошин);
Усушкою називається величина, на яку зменшується об'єм і розміри деревини при висушуванні (з навч. літ.);
Припуск на усушку;
// перен., розм. Узгодження.
І найсумніше, мабуть, у тому, що до різноманітних технічних процесів (скорочення, розширення, усушка та утруска) “головні у справі реформи” зводять усю суть останньої (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)