утиск

У́ТИСК, у, ч. Насильне, несправедливе обмежування чиїх-небудь прав та дій.

[Василина:] Так упеклися мені його [чоловіка] знущання, його утиски та катування, що я не то його, а всіх, хто до його прихильний, ненавиджу (Гр., II, 1963, 536);

Перше [«Лихо»] — оповідання про лихо давнє — кріпацьке, з його утисками, серед котрих скніли і ниділи людські душі (Мирний, V, 1955, 405);

В нужді та в утисках ми бились, А з наших жил точили кров. Над нами багачі глумились, А ми… корилися їм знов (Вороний, Вибр., 1959, 200);

Жодна легальна революційна або прогресивна газета не зазнала стільки переслідувань та утисків, як «Правда». Царизм вісім раз закривав її (Ком. Укр., 5, 1962, 43).

Значення в інших словниках

1. утиск — у́тиск іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. утиск — Гнобительство, гноблення, с гніт, р. притиск, мн. УТИСКИ, переслідування, гоніння, нагінка  Словник синонімів Караванського
3. утиск — -у, ч. Насильне, несправедливе обмежування чиїх-небудь прав та дій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. утиск — У́ТИСК, у, ч. Насильне, несправедливе обмежування чиїх-небудь прав та дій. [Василина:] Так упеклися мені його [чоловіка] знущання, його утиски та катування, що я не то його, а всіх, хто до його прихильний, ненавиджу (Б.  Словник української мови у 20 томах
5. утиск — ГНІТ (насильний вплив на кого-небудь), ГНО́БЛЕННЯ, ПРИГНО́БЛЕННЯ, ПРИГНІ́ЧЕННЯ, У́ТИСК (перев. мн.), ПРИ́ТИСК, НАГНІ́Т діал. — Я..  Словник синонімів української мови
6. утиск — У́тиск, -ку; у́тиски, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. утиск — У́ти́ск, -ку м. Притѣсненіе, угнетеніе. Шейк.  Словник української мови Грінченка