утиритися

УТИ́РИТИСЯ (ВТИ́РИТИСЯ), рюся, ришся, док., фам. Увійти куди-небудь із шумом або без дозволу, нахабно.

Облатався, обшився [Серединський], став на панка схожий, тоді почав до мене підступати, та все сміливіше, та все сміливіше. Потім дивлюсь,— вже і втиривсь у мою хату! (Н.-Лев., І, 1956, 123);

[Федько:] Не наближайсь! Не наближайсь! Чи се хапуни, чи що сюди утирилось! (Укр. поети-романтики.., 1968, 470).

Значення в інших словниках

1. утиритися — ути́ритися дієслово доконаного виду фам.  Орфографічний словник української мови
2. утиритися — УТИ́РИТИСЯ (ВТИ́РИТИСЯ), рюся, ришся, док., фам. Увійти куди-небудь із шумом або без дозволу, нахабно. Облатався, обшився [Серединський], став на панка схожий, тоді почав до мене підступати, та все сміливіше, та все сміливіше.  Словник української мови у 20 томах
3. утиритися — (втиритися), -рюся, -ришся, док., фам. Увійти куди-небудь із шумом чи без дозволу, нахабно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. утиритися — ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ) (ідучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАХО́ДИТИ, ВСТУПА́ТИ (УСТУПА́ТИ), ПЕРЕСТУПА́ТИ ПОРІ́Г, СТУПА́ТИ розм., ЗАСТУПА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. утиритися — Ути́ритися, -рюся, -ришся гл. Ввалиться, втащиться, втиснуться. Що б не було на вас, дідусю, важко, як ми вдвох до вас у хату втиримось. Г. Барв. 191.  Словник української мови Грінченка