утиритися
УТИ́РИТИСЯ (ВТИ́РИТИСЯ), рюся, ришся, док., фам.
Увійти куди-небудь із шумом або без дозволу, нахабно.
Облатався, обшився [Серединський], став на панка схожий, тоді почав до мене підступати, та все сміливіше, та все сміливіше. Потім дивлюсь, – вже і втиривсь у мою хату! (І. Нечуй-Левицький);
[Федько:] Не наближайсь! Не наближайсь! Чи се хапуни, чи що сюди утирилось! (С. Писаревський).
Словник української мови (СУМ-20)