Словник української мови в 11 томах

утискувач

УТИ́СКУВАЧ, а, ч. Той, хто утискує ( див. ути́скувати¹) кого-небудь.

Робітники повстали проти утискувачів і здобули перемогу (Ленін, 2, 1969, 58).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. утискувач — ути́скувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. утискувач — УТИ́СКУВАЧ, а, ч. Той, хто утискує (див. ути́скувати¹) кого-небудь. Повстання проти утискувачів.  Словник української мови у 20 томах
  3. утискувач — -а, ч. Той, хто утискує (див. утискувати I) кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утискувач — ГНОБИ́ТЕЛЬ (той, хто не дає вільно жити, розвиватися, завдає матеріальних і моральних утисків кому-небудь), ПРИГНО́БЛЮВАЧ, УТИ́СКУВАЧ, ГОНИ́ТЕЛЬ, УТИ́СНИК, ДУШИ́ТЕЛЬ, ДУШМА́Н заст.  Словник синонімів української мови