Значення в інших словниках утихомирити — утихоми́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови утихомирити — УТИХОМИ́РИТИ див. утихоми́рювати. Словник української мови у 20 томах утихомирити — див. утихомирювати. Великий тлумачний словник сучасної мови утихомирити — ЗАСПОКО́ЇТИ (заглушити, розвіяти чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.), УТІ́ШИТИ (ВТІ́ШИТИ), УТИХОМИ́РИТИ (ВТИХОМИ́РИТИ) рідше, ПОТІ́ШИТИ рідше, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), СТІ́ШИТИ розм., УГО́ВТАТИ (ВГО́ВТАТИ) розм. Словник синонімів української мови утихомирити — Утихоми́рювати, -рюю, -рюєш; утихоми́рити, -ми́рю, -риш, -рять; утихоми́р, -ми́рте Правописний словник Голоскевича (1929 р.) утихомирити — Утихомирити, -ся см. утихомирювати, -ся. Словник української мови Грінченка