утишуватися

УТИ́ШУВАТИСЯ (ВТИ́ШУВАТИСЯ), уюся, уєшся і УТИША́ТИСЯ (ВТИША́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УТИ́ШИТИСЯ (ВТИ́ШИТИСЯ), шуся, шишся, док.

1. Ставати спокійнішим, поводити себе тихше, спокійніше.

Люди втишуються і засідають на лавках та колодах (Фр., IX, 1952, 67);

Утишиться трохи Чіпка, сяде на колінах у баби, або приляже головкою (Мирний, І, 1949, 142).

2. Ставати слабшим, переставати звучати, лунати.

[Голос покликача:] Народе римський, спокою просить суд! (Сурми. Галас помалу втишується) (Л. Укр., II, 1951, 530).

3. Зменшуватися в силі вияву; переставати відбуватися, припинятися.

І в мойому [моєму] серці біль втишувавсь лютий (Фр., X, 1954, 181);

Туга у серці досі не втишилась… (У. Кравч., Вибр.,1958, 48);

[Ганна:] Оце вже як Роман прийшов додому, то, кажуть, колотнеча утишилась? (Кроп., II, 1958, 21).

Значення в інших словниках

1. утишуватися — ути́шуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. утишуватися — УТИ́ШУВАТИСЯ (ВТИ́ШУВАТИСЯ), уюся, уєшся і УТИША́ТИСЯ (ВТИША́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УТИ́ШИТИСЯ (ВТИ́ШИТИСЯ), шуся, шишся, док. 1. Ставати спокійнішим, поводити себе тихше, спокійніше. Люди втишуються і засідають на лавках та колодах (І.  Словник української мови у 20 томах
3. утишуватися — (втишуватися), -уюся, -уєшся і утишатися (втишатися), -аюся, -аєшся, недок., утишитися (втишитися), -шуся, -шишся, док. 1》 Ставати спокійнішим, поводити себе тихше, спокійніше. 2》 Ставати слабшим, переставати звучати, лунати. 3》 Зменшуватися в силі вияву; переставати відбуватися; припинятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. утишуватися — СЛА́БНУТИ (про почуття, переживання, пристрасті і т. ін. — ставати слабшим, втрачати силу), СЛА́БШАТИ, СЛАБІТИ, СЛАБІ́ШАТИ, ТАМУВА́ТИСЯ, УГАМО́ВУВАТИСЯ (ВГАМО́ВУВАТИСЯ), УТИ́ШУВАТИСЯ (ВТИ́ШУВАТИСЯ), УТИША́ТИСЯ (ВТИША́ТИСЯ)...  Словник синонімів української мови