уторгований
УТОРГО́ВАНИЙ (ВТОРГО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уторгува́ти.
Трохим виходив до світлиці, діставав скриньку, ховав срібло, вторговане від продажу цигарок (Шиян, Гроза.., 1956, 438);
Зайця ж не було де подіти, і Кузьма догадався зв’язати йому задні ноги ремінчиком калитки, де лежали вторговані гроші за корову (Стельмах, II, 1962, 298).
Словник української мови (СУМ-11)