утруднений
УТРУ́ДНЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до утрудни́ти.
Невже ж вода довго буде ще змагатися? Коли дійде до пояса, то тоді всякий рух буде утруднений (Фр., VI, 1951, 127);
При зберіганні автомобілів на відкритих площадках пуск двигуна за умов низької температури утруднений у зв’язку з загусненням масла (Підручник шофера.., 1960, 292).
2. у знач. прикм. Трудніший, ніж звичайно.
Утруднене дихання.
Словник української мови (СУМ-11)