утруднений

утру́днений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до утруднити.

|| утруднено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Трудніший, ніж звичайно. Утруднене дихання.

Значення в інших словниках

1. утруднений — утру́днений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. утруднений — Скрутний, утяжливий, клопотливий, марудний, перешкодний, див. трудний  Словник чужослів Павло Штепа
3. утруднений — УТРУ́ДНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до утрудни́ти. Невже ж вода довго буде ще змагатися? Коли дійде до пояса, то тоді всякий рух буде утруднений (І.  Словник української мови у 20 томах
4. утруднений — УТРУ́ДНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до утрудни́ти. Невже ж вода довго буде ще змагатися? Коли дійде до пояса, то тоді всякий рух буде утруднений (Фр.  Словник української мови в 11 томах