ухикнути
УХИ́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ухи́кати.
Потім ухопив [Юхим] за обидві руки Домку Стельмахову, що стояла скраю, і вона, дзвінко ухикнувши, пішла за ним дріботіти (Кучер, Трудна любов, 1960, 161).
Словник української мови (СУМ-11)УХИ́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ухи́кати.
Потім ухопив [Юхим] за обидві руки Домку Стельмахову, що стояла скраю, і вона, дзвінко ухикнувши, пішла за ним дріботіти (Кучер, Трудна любов, 1960, 161).
Словник української мови (СУМ-11)