ухикнути

УХИ́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ухи́кати.

Потім ухопив [Юхим] за обидві руки Домку Стельмахову, що стояла скраю, і вона, дзвінко ухикнувши, пішла за ним дріботіти (Кучер, Трудна любов, 1960, 161).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ухикнути — ухи́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ухикнути — УХИ́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ухи́кати. Потім ухопив [Юхим] за обидві руки Домку Стельмахову, що стояла скраю, і вона, дзвінко ухикнувши, пішла за ним дріботіти (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
  3. ухикнути — -ну, -неш, док. Однокр. до ухикати. Великий тлумачний словник сучасної мови