ухикнути
УХИ́КНУТИ, ну, неш, док.
Однокр. до ухи́кати.
Потім ухопив [Юхим] за обидві руки Домку Стельмахову, що стояла скраю, і вона, дзвінко ухикнувши, пішла за ним дріботіти (В. Кучер).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ухикнути — ухи́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- ухикнути — -ну, -неш, док. Однокр. до ухикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ухикнути — УХИ́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ухи́кати. Потім ухопив [Юхим] за обидві руки Домку Стельмахову, що стояла скраю, і вона, дзвінко ухикнувши, пішла за ним дріботіти (Кучер, Трудна любов, 1960, 161). Словник української мови в 11 томах