ухил
У́ХИЛ, у, ч.
1. Похила поверхня.
Дах робиться з двох ухилів (Дерев. зодч. Укр., 1949, 15);
// Нахил.
Щоб створити напір на рівнинних річках, які мають невеликий ухил, споруджують греблі (Наука.., 7, 1955, 11).
2. політ. Відхід від основної лінії партії.
Ніяких розходжень з партійною програмою в головних питаннях життя в нього не було. Ніяких ізмів, ніяких ухилів (Довж., II, 1959, 149);
Вивчення життєвого прикладу Леніна зміцнює у нас волю активно проводити партійну політичну лінію.., вести рішучу боротьбу проти всяких антипартійних ухилів і течій (Рад. Укр., 31.VІІ 1957, 1);
Керуючись ленінськими вказівками, партія розгромила ворожі нашому народові ухили в національному питанні (Наука.., 10, 1960, 2).
3. Певний напрям діяльності, інтересів; спеціалізація.
Всілякої підтримки заслуговує ініціатива республіканського Хорового товариства щодо створення так званих «музичних класів» — неповних середніх музичних шкіл з хоровим ухилом (Мист., 6, 1966, 1).
Значення в інших словниках
- ухил — у́хил іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ухил — Схил, нахил, (рельєфу) спад, (школи) спеціялізація, (од курсу) відхилення Словник синонімів Караванського
- ухил — [ухиел] -ла, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
- ухил — -у, ч. 1》 Похила поверхня. || Нахил. 2》 політ. Відхід від основної лінії партії. 3》 Певний напрям діяльності, інтересів; спеціалізація. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ухил — У́ХИЛ, у, ч. 1. Похила, спадиста поверхня. Дах робиться з двох ухилів (з наук. літ.); // Нахил. Щоб створити напір на рівнинних річках, які мають невеликий ухил, споруджують греблі (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- ухил — СХИЛ (похила, спадиста поверхня чого-небудь), УКІ́С (ВКІС), СПАД, У́ХИЛ, УЗБІ́ЧЧЯ, ОБОЧИНА, РОЗКА́Т рідше, ПОКА́Т (ПОКІ́Т) рідше, ЗБІЧ діал., ЗБІ́ЧЧЯ діал., СПО́ХІВ діал.; УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я), ВІ́ДКИД діал. Словник синонімів української мови
- ухил — У́хил, -лу; у́хили, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)