1. Словник української мови в 11 томах

ухилення

УХИ́ЛЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. ухили́тися.

2. Відступ від головного, правильного, прийнятого, порушення чогось; відхилення.

Використовування ворогами пролетаріату всяких ухилень від строго витриманої комуністичної лінії мабуть чи не з найбільшою наочністю показало себе на прикладі кронштадтського заколоту.. (Ленін, 43, 1974, 79).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ухилення — ухи́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ухилення — УХИ́ЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ухили́тися. 2. Відступ від головного, правильного, прийнятого, порушення чогось; відхилення. Словник української мови у 20 томах
  3. ухилення — -я, с. 1》 Дія за знач. ухилитися. 2》 Відступ від головного, правильного, прийнятого, порушення чогось; відхилення. Великий тлумачний словник сучасної мови