ухил

СХИЛ (похила, спадиста поверхня чого-небудь), УКІ́С (ВКІС), СПАД, У́ХИЛ, УЗБІ́ЧЧЯ, ОБОЧИНА, РОЗКА́Т рідше, ПОКА́Т (ПОКІ́Т) рідше, ЗБІЧ діал., ЗБІ́ЧЧЯ діал., СПО́ХІВ діал.; УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я), ВІ́ДКИД діал. (схил гори, височина); ПІДГІ́Р'Я, ПІДГІ́РОК (нижній схил гори). Праворуч на схилі гори стояв віковий ліс (І. Муратов); Це вже не було міжгір'я, а неглибока долина з положистими схилами (З. Тулуб); Вони вже підбігали до ровів і по розвалених та підбитих ядрами і картечами укосах легко здирались нагору (М. Старицький); Дах робиться з двох ухилів (з підручника); Скрізь по обидва боки Раставиці на покаті стеляться чудові городи (І. Нечуй-Левицький); На горі стоять будівлі, ..А до них поміж дубами В'ються збочами стежки (І. Вирган); Він пильнував Ділу, .. того великого лісу, що криє північні спохови Карпат (І. Франко); До Дніпра узгір'ями крутими йде три дівчини (Л. Дмитерко).

У́ХИЛ (відхід від основної лінії організації), ВІДХИ́ЛЕННЯ, ЗБО́ЧЕННЯ.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ухил — у́хил іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ухил — Схил, нахил, (рельєфу) спад, (школи) спеціялізація, (од курсу) відхилення Словник синонімів Караванського
  3. ухил — [ухиел] -ла, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  4. ухил — -у, ч. 1》 Похила поверхня. || Нахил. 2》 політ. Відхід від основної лінії партії. 3》 Певний напрям діяльності, інтересів; спеціалізація. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ухил — У́ХИЛ, у, ч. 1. Похила, спадиста поверхня. Дах робиться з двох ухилів (з наук. літ.); // Нахил. Щоб створити напір на рівнинних річках, які мають невеликий ухил, споруджують греблі (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  6. ухил — У́хил, -лу; у́хили, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ухил — У́ХИЛ, у, ч. 1. Похила поверхня. Дах робиться з двох ухилів (Дерев. зодч. Укр., 1949, 15); // Нахил. Щоб створити напір на рівнинних річках, які мають невеликий ухил, споруджують греблі (Наука.., 7, 1955, 11). 2. політ. Відхід від основної лінії партії. Словник української мови в 11 томах