ухилитися
УХИЛЯ́ТИСЯ від чого (намагатися не робити чого-небудь, не брати участі в чомусь), ВІДСТОРОНЯ́ТИСЯ, ВІДВЕРТА́ТИСЯ, УНИКА́ТИ чого, СТОРОНИ́ТИСЯ чого, ОГИНА́ТИСЯ без додатка. — Док.: ухили́тися, відсторони́тися, відверну́тися, уни́кнути. Раїса виразно бачила, що він ухиляється од давніх бесід та суперечок (М. Коцюбинський); Найменша спроба ухилитись від чесної праці не минається йому без "нагінки" (О. Гончар); Відсторонятися від справи; Наше нове життя кличе тебе, а ти відвертаєшся од нього. Я ж іду з ним разом, будую, вчуся (О. Донченко); Імпровізувати Павло тоді не рискнув, через те й уникнув розмови (А. Головко); (Ольга:) Я спочатку огиналася, а потім все-таки довелося співати. Це з моїм голосом! (В. Собко). — Пор. 1. уника́ти.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ухилитися — ухили́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- ухилитися — [ухиелитиес'а] -лус'а, -илиес':а, -илиец':а, -ил'ац':а; нак. -лис'а, -л'іц':а Орфоепічний словник української мови
- ухилитися — УХИЛИ́ТИСЯ див. ухиля́тися. Словник української мови у 20 томах
- ухилитися — див. ухилятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ухилитися — УХИЛИ́ТИСЯ див. ухиля́тися. Словник української мови в 11 томах
- ухилитися — Ухилятися, -ляюся, -єшся сов. в. ухилитися, -люся, -лишся, гл. Уклоняться, уклониться. Шукали його вхопити, і вхиливсь од рук їх. Єв. І. X. 39. Плигав, вертівся, ухилявся. Котл. Ен. VI. 26. Словник української мови Грінченка