ухилення

УХИ́ЛЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. ухили́тися.

2. Відступ від головного, правильного, прийнятого, порушення чогось; відхилення.

Використовування ворогами пролетаріату всяких ухилень від строго витриманої комуністичної лінії мабуть чи не з найбільшою наочністю показало себе на прикладі кронштадтського заколоту.. (Ленін, 43, 1974, 79).

Значення в інших словниках

1. ухилення — ухи́лення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ухилення — УХИ́ЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ухили́тися. 2. Відступ від головного, правильного, прийнятого, порушення чогось; відхилення.  Словник української мови у 20 томах
3. ухилення — -я, с. 1》 Дія за знач. ухилитися. 2》 Відступ від головного, правильного, прийнятого, порушення чогось; відхилення.  Великий тлумачний словник сучасної мови