уцяцькований
УЦЯЦЬКО́ВАНИЙ (ВЦЯЦЬКО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уцяцькува́ти.
Сяде.. король-неборак Та лестивців і склочників слуха. Уцяцькований щедро ковпак Наповза на самісінькі вуха (Воскр., З перцем!, 1957, 256).
Словник української мови (СУМ-11)