Великий тлумачний словник сучасної мови

уцяцькований

уцяцько́ваний

(вцяцькований), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до уцяцькувати.

|| уцяцьковано (вцяцьковано), безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. уцяцькований — уцяцько́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. уцяцькований — УЦЯЦЬКО́ВАНИЙ (ВЦЯЦЬКО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до уцяцькува́ти. Сяде .. король-неборак Та лестивців і склочників слуха. Уцяцькований щедро ковпак Наповза на самісінькі вуха (С. Воскрекасенко).  Словник української мови у 20 томах
  3. уцяцькований — УЦЯЦЬКО́ВАНИЙ (ВЦЯЦЬКО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уцяцькува́ти. Сяде.. король-неборак Та лестивців і склочників слуха. Уцяцькований щедро ковпак Наповза на самісінькі вуха (Воскр., З перцем!, 1957, 256).  Словник української мови в 11 томах