учорнілий
УЧОРНІ́ЛИЙ (ВЧОРНІ́ЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до учорні́ти.
Видно перший двір, Димар на хаті, з диму, певне, й сажі Увесь вчорнілий (Мал., II, 1948, 27);
Салоган переможним поглядом обводить засмаглих, вчорнілих дядьків (Стельмах, І, 1962, 563).
Словник української мови (СУМ-11)