учорнілий

учорні́лий

(вчорнілий), -а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до учорніти.

Значення в інших словниках

1. учорнілий — учорні́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. учорнілий — УЧОРНІ́ЛИЙ (ВЧОРНІ́ЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. до учорні́ти. Видно перший двір, Димар на хаті, з диму, певне, й сажі Увесь вчорнілий (А. Малишко); Салоган переможним поглядом обводить засмаглих, вчорнілих дядьків (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
3. учорнілий — УЧОРНІ́ЛИЙ (ВЧОРНІ́ЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до учорні́ти. Видно перший двір, Димар на хаті, з диму, певне, й сажі Увесь вчорнілий (Мал., II, 1948, 27); Салоган переможним поглядом обводить засмаглих, вчорнілих дядьків (Стельмах, І, 1962, 563).  Словник української мови в 11 томах