уїжджати
УЇЖДЖА́ТИ¹ (В’ЇЖДЖА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УЇ́ХАТИ (В’Ї́ХАТИ), уї́ду, уї́деш, док., розм., рідко. Долати якусь відстань.
Можна було б верстов з десяток уїхати (Кв.-Осн., II, 1956, 471).
УЇЖДЖА́ТИ² див. вїжджа́ти¹.
Словник української мови (СУМ-11)