фабульний
ФА́БУЛЬНИЙ, а, е, літ. Стос. до фабули.
Це були жерці слова: Івась, Самко, Юник і Ливар. Всі вони вважали себе за експерименталістів у галузі фабульних комбінацій (Досв., Вибр., 1959, 222);
Поема [Т. Шевченка] «Марія» (1859), в якій використано окремі фабульні елементи євангельської легенди про народження Христа, спрямована проти християнських догматів і має революційний характер (Іст. укр. літ., І, 1954, 206);
Фабульна основа лібретто.
Словник української мови (СУМ-11)