1. Словник української мови в 11 томах

фабульний

ФА́БУЛЬНИЙ, а, е, літ. Стос. до фабули.

Це були жерці слова: Івась, Самко, Юник і Ливар. Всі вони вважали себе за експерименталістів у галузі фабульних комбінацій (Досв., Вибр., 1959, 222);

Поема [Т. Шевченка] «Марія» (1859), в якій використано окремі фабульні елементи євангельської легенди про народження Христа, спрямована проти християнських догматів і має революційний характер (Іст. укр. літ., І, 1954, 206);

Фабульна основа лібретто.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фабульний — фа́бульний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. фабульний — [фабул'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. фабульний — Казковий Словник чужослів Павло Штепа
  4. фабульний — ФА́БУЛЬНИЙ, а, е, літ. Стос. до фабули. Це були жерці слова: Івась, Самко, Юник і Ливар. Всі вони вважали себе за експерименталістів у галузі фабульних комбінацій (Олесь Досвітній); Фабульна основа лібрето. Словник української мови у 20 томах
  5. фабульний — -а, -е, літ. Стос. до фабули. Великий тлумачний словник сучасної мови