1. Словник української мови в 11 томах

фабула

ФА́БУЛА, и, ж., літ.

1. Хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі; канва, схема розвитку життєвих подій, подана в художньому творі в послідовному порядку.

Побачимо, що буде. У мене вже й фабула складається (Коцюб., III, 1956, 166);

Актори, заздалегідь умовившись про розвиток сюжету, про фабулу й інтригу, створювали в ході вистави все те, що мовили з кону (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 196);

Фабулу поеми «Княжна» Шевченко використав згодом у повісті російською мовою «Княгиня» (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 297);

Фабула і композиція оповідання «Ніч перед боєм» [О. Довженка] нехитрі, і цим підкреслюється природність, правдивість епізоду (Рад. літ-во, 2, 1958, 35).

2. заст. Байка, побрехенька.

Приклад, заснований на вимислі оповідача, чи взятий з літературного або фольклорного, зокрема міфологічного джерела, — такий приклад можна назвати побрехенькою, чи, як казали в старовину, фабулою (Рад. літ-во, 3, 1965, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фабула — Фабу́ла: — гультай, пройдисвіт [XII] — пройдисвіт [5,7] Словник з творів Івана Франка
  2. фабула — фа́була іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. фабула — Байка, побрехенька; (твору) сюжетна основа <�лінія, канва>, хронологія подій. Словник синонімів Караванського
  4. фабула — [фабула] -лие, д. і м. -л'і Орфоепічний словник української мови
  5. фабула — 1. зміст, тема, див. сюжет 2. байка, вигадка Словник чужослів Павло Штепа
  6. фабула — ФА́БУЛА, и, ж., літ. 1. Стислий зміст подій і пригод, зображуваних у художньому творі, зокрема драматургічному, що подані у послідовному зв'язку. Побачимо, що буде. У мене вже й фабула складається (М. Словник української мови у 20 томах
  7. фабула — фабу́ла вул. пройдисвіт (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. фабула — -и, ж., літ. 1》 Хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі; канва, схема розвитку життєвих подій, подана в художньому творі в послідовному порядку. 2》 заст. Байка, побрехенька. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. фабула — фа́була (від лат. fabula – байка, переказ) стислий зміст подій і пригод, зображуваних у художньому творі, поданий у послідовному зв’язку. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. фабула — СЮЖЕ́Т (система подій, зображених у літературному творі), ЗМІСТ, ФА́БУЛА, ПЕРЕ́БІГ ПОДІ́Й. Поки обдумую сюжет, поки в моїй уяві малюються люди, події й природа — я почуваю себе щасливим (М. Словник синонімів української мови
  11. фабула — Фа́була, -ли; -були, -бул Правописний словник Голоскевича (1929 р.)