фавор
ФАВО́Р, у, ч., книжн. Прихильність до кого-небудь, підтримка, заступництво якоїсь впливової, знатної особи.
♦ Бу́ти в фаво́рі в кого — користуватися прихильністю, підтримкою, заступництвом того, хто має силу, вплив.
Особливо у фаворі в нього був малий Маковей. Йому лейтенант дарував різні пільги, вимотуючи жили з Маковейових напарників-телефоністів (Гончар, III, 1959, 331);
Не в фаво́рі хто в кого — не користується хто-небудь успіхом, прихильністю в когось.
Словник української мови (СУМ-11)