фаланстер

ФАЛАНСТЕ́Р, у, ч. Палац для фаланги (у 3 знач.).

Члени фаланги повинні жити в спільному будинку. Такий будинок, де живе фаланга, Фур’є називав фаланстером (Нова іст., 1956, 121);

В думках [Т. Шевченко] сперечався з ним [Ш. Фур’є] з приводу організації фаланстерів, — вважав це чимсь надто далеким від життя (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 329).

Значення в інших словниках

1. фаланстер — фалансте́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фаланстер — ФАЛАНСТЕ́Р, у, ч. Палац для фаланги (у 3 знач.). Члени фаланги повинні жити в спільному будинку. Такий будинок, де живе фаланга, Фур'є називав фаланстером (з навч. літ.); В думках [Т. Шевченко] сперечався з ним [Ш.  Словник української мови у 20 томах
3. фаланстер — -у, ч. Палац для фаланги (у 3 знач.) в утопічних планах французького соціал-утопіста Ш. Фур'є (1772-1837).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. фаланстер — фалансте́р (франц. phalanstère, від грец. φάλανξ – військовий табір) палац для фаланги (2) в утопічних планах французького соціаліста-утопіста Ш. Фур’є.  Словник іншомовних слів Мельничука