фаланстер
ФАЛАНСТЕ́Р, у, ч.
Палац для фаланги (у 3 знач.).
Члени фаланги повинні жити в спільному будинку. Такий будинок, де живе фаланга, Фур'є називав фаланстером (з навч. літ.);
В думках [Т. Шевченко] сперечався з ним [Ш. Фур'є] з приводу організації фаланстерів, – вважав це чимсь надто далеким від життя (О. Іваненко);
Тричі бігав Тимон до Чайки.. Бігав порадитися, плекаючи таємну надію, що Чайка, зневірений у цій міській каші різних змагань, поїде організовувати з ним оту казкову комуну фаланстер (Д. Бузько).
Словник української мови (СУМ-20)