фальшивість
ФАЛЬШИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. фальши́вий.
В монографіях «Иван Сусанин» і «Куликовская битва» показав він [М. І. Костомаров] фальшивість казок, котрі служили для слави московських царів (Драг., II, 1970, 142);
Дряпнула Бурка по серці така фальшивість приятеля, завзявся відплатити йому (Фр., IV, 1950, 83);
Ворог всякої фрази, всякої фальшивості і ненатуральності, Драгоманов у своїх статтях, а ще більше в листах до галичан.. відучував їх од пустої фразеології і трати часу, будив охоту до реальної роботи (Коцюб., III, 1956, 31).
Словник української мови (СУМ-11)