фальшування
ФАЛЬШУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. фальшува́ти.
В одній крамниці мене трохи не побили, як я заплатив срібного семигривеника, і хотіли віддати під суд за фальшування грошей. Виявилось, що семигривеник був зовсім не срібний (Сам., II, 1958, 256);
— Одно ясно — трапилося фальшування: замість отрути агроном дав якийсь звичайний порошок… (Донч., І, 1956, 102).
Словник української мови (СУМ-11)