фамільярно
ФАМІЛЬЯ́РНО. Присл. до фамілья́рний; по-панібратському.
— Чого ж ти товпишся! — сказав пан до Лейби вже зовсім не фамільярно. — Геть, оступись! (Н.-Лев., II, 1956, 42);
— Дорогий мій! —обняв фамільярно Артема Петровича гість (Хижняк, Килимок, 1961, 36).
Словник української мови (СУМ-11)