фарбистий
ФАРБИ́СТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що барви́стий.
Між чоловіками квітли святкові керсетки молодих куркулих, вив’язаних фарбистими хустками (Мик., II, 1957, 359);
Вона стежила в нім [дзеркалі] за своєю ходою, бачила себе таку, як щодня оці два останні роки. Пава. Пишна, фарбиста, красива пава (Досв., Вибр., 1959, 231).
Словник української мови (СУМ-11)