Словник української мови в 11 томах

фаркнути

ФА́РКНУТИ, ну, неш, док., діал.

1. Однокр. до фа́ркати.

В цю мить на руці в Наркиса повис Данило. Фаркнувши, як пес на муху, Наркис тільки повів рукою,— і вдруге за перший день свого одруження вмившися кров’ю, Данило покотився долі (Смолич, Мир.., 1958, 14).

2. Спалахнути.

І тоді ж раптом фаркнуло нечутно світло — налило коридор, залило сходи… (Головко, І, 1957, 164).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. фаркнути — фа́ркнути дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. фаркнути — ФА́РКНУТИ, ну, неш, док., розм., рідко. 1. Однокр. до фа́ркати. В цю мить на руці в Наркиса повис Данило. Фаркнувши, як пес на муху, Наркис тільки повів рукою, – і вдруге за перший день свого одруження вмившися кров'ю, Данило покотився долі (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
  3. фаркнути — -ну, -неш, док., діал. 1》 Однокр. до фаркати. 2》 Спалахнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фаркнути — Фаркнути, -ну, -неш гл. Вспыхнуть. Фиркне поломін хутко. Вх. Лем. 477.  Словник української мови Грінченка