ферит
ФЕРИ́Т, у, ч.
1. хім. Твердий розчин вуглецю в альфа-залізі; хімічно майже чисте залізо.
Гаряча вода цілком гідролізує ферити з утворенням окису заліза й відповідного лугу (Заг. хімія, 1955, 612).
2. фіз. Феромагнітний напівпровідник.
Ферити — це напівпровідникові матеріали, що мають яскраво виражені магнітні властивості, їх одержують у результаті спікання при високих температурах окису заліза з окисами двовалентних металів.. — цинку, магнію, марганцю, кобальту, нікелю та інших (Наука.., 10, 1964, 26).
Словник української мови (СУМ-11)