ферит
ФЕРИ́Т, у, ч.
1. хім. Твердий розчин вуглецю в альфа-залізі; хімічно майже чисте залізо.
Гаряча вода цілком гідролізує ферити з утворенням окису заліза й відповідного лугу (Заг. хімія, 1955, 612).
2. фіз. Феромагнітний напівпровідник.
Ферити — це напівпровідникові матеріали, що мають яскраво виражені магнітні властивості, їх одержують у результаті спікання при високих температурах окису заліза з окисами двовалентних металів.. — цинку, магнію, марганцю, кобальту, нікелю та інших (Наука.., 10, 1964, 26).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ферит — фери́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ферит — ФЕРИ́Т, у, ч. 1. хім. Твердий розчин вуглецю в альфа-залізі; хімічно майже чисте залізо. Гаряча вода цілком гідролізує ферити з утворенням окису заліза й відповідного лугу (з навч. літ.). 2. фіз. Феромагнітний напівпровідник. Словник української мови у 20 томах
- ферит — -у, ч. 1》 хім. Твердий розчин вуглецю в альфа-залізі; хімічно майже чисте залізо. 2》 фіз. Феромагнітний напівпровідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ферит — фери́т (від лат. ferrum – залізо) 1. Структурна складова залізовуглецевих сплавів, твердий розчин вуглецю (соті та тисячні частки процента) в альфа-залізі. 2. Хімічна сполука окису заліза (Fe2O3) з окислами інших металів. Словник іншомовних слів Мельничука