ферит

Значення в інших словниках

1. ферит — фери́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. ферит — ФЕРИ́Т, у, ч. 1. хім. Твердий розчин вуглецю в альфа-залізі; хімічно майже чисте залізо. Гаряча вода цілком гідролізує ферити з утворенням окису заліза й відповідного лугу (з навч. літ.). 2. фіз. Феромагнітний напівпровідник. Словник української мови у 20 томах
3. ферит — фери́т (від лат. ferrum – залізо) 1. Структурна складова залізовуглецевих сплавів, твердий розчин вуглецю (соті та тисячні частки процента) в альфа-залізі. 2. Хімічна сполука окису заліза (Fe2O3) з окислами інших металів. Словник іншомовних слів Мельничука
4. ферит — ФЕРИ́Т, у, ч. 1. хім. Твердий розчин вуглецю в альфа-залізі; хімічно майже чисте залізо. Гаряча вода цілком гідролізує ферити з утворенням окису заліза й відповідного лугу (Заг. хімія, 1955, 612). 2. фіз. Феромагнітний напівпровідник. Словник української мови в 11 томах