1. Словник іншомовних слів Мельничука

ферит

фери́т

(від лат. ferrum – залізо)

1. Структурна складова залізовуглецевих сплавів, твердий розчин вуглецю (соті та тисячні частки процента) в альфа-залізі.

2. Хімічна сполука окису заліза (Fe2O3) з окислами інших металів. Відзначається феромагнітними і напівпровідниковими властивостями. Використовують для виготовлення осердь електромагнітів у різних галузях техніки.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ферит — фери́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ферит — ФЕРИ́Т, у, ч. 1. хім. Твердий розчин вуглецю в альфа-залізі; хімічно майже чисте залізо. Гаряча вода цілком гідролізує ферити з утворенням окису заліза й відповідного лугу (з навч. літ.). 2. фіз. Феромагнітний напівпровідник. Словник української мови у 20 томах
  3. ферит — -у, ч. 1》 хім. Твердий розчин вуглецю в альфа-залізі; хімічно майже чисте залізо. 2》 фіз. Феромагнітний напівпровідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ферит — ФЕРИ́Т, у, ч. 1. хім. Твердий розчин вуглецю в альфа-залізі; хімічно майже чисте залізо. Гаряча вода цілком гідролізує ферити з утворенням окису заліза й відповідного лугу (Заг. хімія, 1955, 612). 2. фіз. Феромагнітний напівпровідник. Словник української мови в 11 томах