1. Орфографічний словник української мови

ферит

фери́т

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ферит — ФЕРИ́Т, у, ч. 1. хім. Твердий розчин вуглецю в альфа-залізі; хімічно майже чисте залізо. Гаряча вода цілком гідролізує ферити з утворенням окису заліза й відповідного лугу (з навч. літ.). 2. фіз. Феромагнітний напівпровідник. Словник української мови у 20 томах
  2. ферит — -у, ч. 1》 хім. Твердий розчин вуглецю в альфа-залізі; хімічно майже чисте залізо. 2》 фіз. Феромагнітний напівпровідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ферит — фери́т (від лат. ferrum – залізо) 1. Структурна складова залізовуглецевих сплавів, твердий розчин вуглецю (соті та тисячні частки процента) в альфа-залізі. 2. Хімічна сполука окису заліза (Fe2O3) з окислами інших металів. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. ферит — ФЕРИ́Т, у, ч. 1. хім. Твердий розчин вуглецю в альфа-залізі; хімічно майже чисте залізо. Гаряча вода цілком гідролізує ферити з утворенням окису заліза й відповідного лугу (Заг. хімія, 1955, 612). 2. фіз. Феромагнітний напівпровідник. Словник української мови в 11 томах