ферит
ФЕРИ́Т, у, ч.
1. хім. Твердий розчин вуглецю в альфа-залізі; хімічно майже чисте залізо.
Гаряча вода цілком гідролізує ферити з утворенням окису заліза й відповідного лугу (з навч. літ.).
2. фіз. Феромагнітний напівпровідник.
Ферити – це напівпровідникові матеріали, що мають яскраво виражені магнітні властивості, їх одержують у результаті спікання при високих температурах окису заліза з окисами двовалентних металів .. – цинку, магнію, марганцю, кобальту, нікелю та інших (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ферит — фери́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ферит — -у, ч. 1》 хім. Твердий розчин вуглецю в альфа-залізі; хімічно майже чисте залізо. 2》 фіз. Феромагнітний напівпровідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ферит — фери́т (від лат. ferrum – залізо) 1. Структурна складова залізовуглецевих сплавів, твердий розчин вуглецю (соті та тисячні частки процента) в альфа-залізі. 2. Хімічна сполука окису заліза (Fe2O3) з окислами інших металів. Словник іншомовних слів Мельничука
- ферит — ФЕРИ́Т, у, ч. 1. хім. Твердий розчин вуглецю в альфа-залізі; хімічно майже чисте залізо. Гаряча вода цілком гідролізує ферити з утворенням окису заліза й відповідного лугу (Заг. хімія, 1955, 612). 2. фіз. Феромагнітний напівпровідник. Словник української мови в 11 томах