фланговий
ФЛАНГО́ВИЙ, а, е.
1. Стос. до флангу, який перебуває на фланзі, який здійснюється з флангу, на фланзі тощо.
Можна вночі взяти Кардашин і піти фланговою атакою на Олешки (Ю. Янов., І, 1954, 272);
Іващенко наказав підсилити флангову охорону (Сміл., Зустрічі, 1936, 155);
Завдання флангової групи, куди було призначено і мене, полягало в тому, щоб перевірити, чи немає німців у ближчому хуторі (Багмут, Записки.., 1961, 110).
▲ Фланго́вий рух; Фланго́вий марш (мане́вр, марш-мане́вр)
— рух (марш, маневр) уздовж фронту, який здійснюється з метою захоплення або обходу флангу противника.
2. у знач. ім. фланго́вий, вого, ч. Крайній на фланзі лави, шеренги.
Прибігають троє партизанів. [Свашенко:] О, й флангові наганяють (Мик., І, 1957, 281).
Словник української мови (СУМ-11)