фланговий
ФЛАНГО́ВИЙ, а, е.
1. Стос. до флангу; який перебуває на фланзі, здійснюється з флангу, на фланзі тощо.
Можна вночі взяти Кардашин і піти фланговою атакою на Олешки (Ю. Яновський);
Іващенко наказав підсилити флангову охорону (Л. Смілянський);
Завдання флангової групи, куди було призначено і мене, полягало в тому, щоб перевірити, чи немає німців у ближчому хуторі (І. Багмут).
2. у знач. ім. фланго́вий, вого, ч. Крайній на фланзі лави, шеренги.
Прибігають троє партизанів. [Свашенко:] О, й флангові наганяють (І. Микитенко).
Словник української мови (СУМ-20)